Шість днів подорожі, п’ять автобусів, чотири країни, три столиці, лише дві ночівлі у хостелах (так, ця мандрівка для тих, хто готовий кинути виклик комфорту), одна річка – Дунай. Тільки якщо ти готовий відчути себе найщасливішою людиною в Європі – треба читати далі! Настя Кучина та Олексій Руденко діляться секретами з MyCheapTrip.
Усі ми мріємо про подорожі, але наскільки реальними вони є у нашому житті?
Якщо ти не був закордоном і маєш тиждень відпустки від навчання чи роботи – радимо бюджетний переїзд чотирма країнами і трьома столицями, після якого і зародилась ідея блогу. Поради від того, як доїхати, що їсти і куди сходити у кожному з міст. До речі, у кожному з них є примітний історичний український слід, тож самотніми ви там не будете почуватись. Welcome to Europe!
Львів – Краків – Відень – Братислава – Будапешт – Львів
Відкриваємо ваші зошити і починаємо занотовувати перевізників:
Busfor нам забезпечив переїзд Львів – Краків;
Jordan group: (192 грн/людину) Краків – Відень;
Regiojet: (1 євро/людину) Відень – Братислава;
Flixbus: Братислава – Будапешт;
У той час це ще був старий-добрий Polski Bus, але зараз це уже також Flixbus : Будапешт – Краків;
З Busfor почали і закінчили: Краків – Львів.
Для тих, кому цієї інформації замало, розпишемо у деталях, дамо кілька порад, поділимося досвідом і красивими фотографіями.
Перша зупинка – Львів: гайдів по ньому достатньо.
Скажемо лише, що за день обійшли увесь центр, смачно поснідали у Львівських круасанах, побували на Личаківському кладовищі і Високому замку. Але і тут маємо, що порадити – загляньте не тільки на площу Ринок, а і на Старий ринок у Львові, де знаходиться одна з найстаріших церков міста, є атмосферний дитячий майданчик із десятками дитячих іграшок та гойдалками, звідки вулицею Ужгородською можна дістатися до Високого замку.
Аби трохи відпочити увечері і зарядити телефони перед дорогою, ми вирушили до коворкінгу поряд з головним корпусом ЛНУ імені Франка, а чекали автобус на автовокзалі зовсім поряд із залізничним. WiFi там немає, а от зарядку знайти можливо, та і куди пристойніше там, ніж на залізничному.
Не забудь лише, що ми ночували в автобусі. Зважаючи на те, що перед цим ми ніч провели в поїзді, то це була друга ніч без душа і теплої постілі. На кордоні ще треба було прокидатися двічі на паспортному контролі. Але це можна пережити, не так це страшно, як здається на перший погляд.
Друга зупинка – Краків
І розпочати розповідь варто з душу на вокзалі за 10 злотих (80 грн). Склалося враження, що душ побудували через наш приїзд: там чисто, його відкривають перед тобою (зачинений на ключ у інший час), там є фен і варто повторити – бездоганна чистота. Щира рекомендація – спробуйте колись душ на Краківському вокзалі.
Їжа
Серед улюблених гастромісць рекомендуємо пекарню Lajkonik (поряд Флоріанської брами) і відоме “Chłopskie Jadło” з традиційною польською кухнею. Обов’язково скуштуйте żurek (польський суп на хлібній заквасці з яйцем та ковбасками), zupa pomidorowa (макарони у томатному соку), bigos (тушена капуста з ковбасками), pierogi (вареники з начинкою за смаком). Якщо хочете зекономити, шукайте Bar Mleczny – польську їдальню. Там досить дешево, непогано готують, порції великі. Але чистоти і комфорту там не варто шукати.
Куди піти
Радимо відвідати котрийсь із free-walking tours, які стартують саме від Флоріанської брами, дійти з ними до Сукєнніц (головної площі), дорогою відвідати декілька невеликих барокових церков Кракова.
Маріацький костел – (обов’язково!), однак фотографувати там заборонено.
Підземний музей на головній площі, Ягеллонський університет, Університетський костел св. Анни та дворики різних колегіумів університету – також обов’язковий пункт програми!
Прогуляйся вздовж вулички, що веде до Вавелю, зайди у францисканський монастир і зверни увагу на будівлю навпроти – колись там мешкав Іоанн Павло ІІ, якого у Кракові дуже шанують.
На Вавелі маршрут залежить від твоїх уподобань, але оскільки ми до того бували у музеях і Кафедральному соборі, тому цього разу за 3 злоті (21 гривню) спустились у печеру Смока і вийшли під мурами. (Врахуйте, що печера відкрита тільки в теплі пори року).
Але не думайте, що Краків Вавелем завершується – йдіть у Казімєж, старовинний єврейський квартал, де знаходиться ряд синагог і важливих готичних та барокових костелів. В одному з них похований Міцкевич і Ян Длугош, один із найвідоміших польських істориків XV століття. Цей район куди спокійніший і тихіший від центру, але теж має свою історію.
Сильно не лякайся, але наступну ніч ми також провели у автобусі Краків – Відень. Приїхали раніше 5 ранку, але у нас був лише день на Відень, часу було катастрофічно мало (як і сил на початку), але ми встигли фактично усе із запланованого.
Третя зупинка – Відень.
Приїхали, купили квитки на метро і приїхали до площі поряд із церквою святого Петра. Звідти доволі просто дійти до Хофбургу із його прекрасним парком і фонтанами. Вхід безкоштовний на територію, а от у палац і скарбницю – платний. Тож після фотосесії біля палацу Габсбургів ми рушили до центру.
Біля опери стартують Vienna free tour, однак на них потрібно попередньо реєструватися. Екскурсія була доволі непоганою, але після того як екскурсовод запропонував групі піти поїсти у місцеве кафе (яке? запишіться на Vienna free tour і дізнаєтеся!) і згодом зустрітися, ми зрозуміли, що наш free tour завершено.
Справа в тому, що це локальне кафе особливе – ти платиш за тарілку і її розмір, а набираєш туди скільки зможеш винести. Тож на 11 євро за двох ми наїлися за ранок, і обід, і може навіть трохи за вечерю.
Після такого ситного перекусу радимо йти в центр до середньовічного собору святого Стефана і на Штефанплатц. Там величезна кількість кафе і кав’ярень, тож за порадою одного нашого товариша ми вирішили спробувати традиційну віденську каву від Julius Meinl. Вийшло 5 євро за двох, але у якості виду на Штефанплатц і доволі смачне еспресо – ціна ще пристойна.
Що далі? До вечора гуляти Віднем, знайти улюблені церкви родини Габсбургів і місце їх родинного поховання, нарешті вийти до набережної Дунаю. Знайти місце, де можна спробувати віденський смаколик – штрудель, і за 10 євро на двох ми його таки з’їли. Так, на жаль, Відень не така дешева столиця, але всі витрати там були вартими того.
Важко у це повірити, але це була перша ніч, коли ми ночували у хостелі. Автобус Відень – Братислава привіз нас у наступний пункт призначення менше ніж за дві години, втома була такою сильною, що за 2 євро ми взяли таксі, доїхали до нашого хостела і безпробудно заснули. Той, хто ніколи три ночі поспіль не ночував у автобусі не зможе зрозуміти, як воно – спати у ліжку.
Четверта зупинка – Братислава.
Нам вона полюбилася за рахунок її атмосферності і красивих видів. Центр там доволі невеликий, тому півдня тобі буде достатньо у середньому темпі обходити її. З їжею ганьба – порадити нічого не можемо, ціни нас не радували, тому ми зайшли у McDonald’s і взяли собі меню на двох. Вам може здатися, що ми їмо катастрофічно мало, але ми не пропагуємо економити на харчуванні, лише ділимося власним досвідом.
Обов’язково зайди до Братиславського собору святого Мартина, прогуляйся вздовж залишків мурованих стін і перейди мостом на іншу сторону. Підйом до Граду (фортеці) буде непростим, але звідти види на місто будуть дуже красивими. Вхід на територію Граду безкоштовний, а от всередину – платний (ми не любимо платити за вхід, та й за відгуками колекція там невелика).
Повалятися на траві поряд із фортецею – чудовий варіант відпочити! У старому місті від ранку працюють недорогі кав’ярні, а їх значний плюс ще й у тому, що вони знаходяться на старих вуличках із бруківкою і видами на старе місто. Сходіть до Словацького національного театру і пройдіться парком поряд із Дунаєм. Десь у цей час ми уже не мали часу гуляти, наш шлях Дунаєм вів нас до Угорщини!
І знову ми уникнули нічного переїзду! Автобус Братислава – Будапешт їде близько 3 годин, тому проводити у ньому ніч ми точно не збиралися. А де ми ночували – розкажемо нижче. Чарівне місце, ти просто мусиш там побувати!
П’ята зупинка – Будапешт.
Столиця Угорщини вразила нас за час подорожі найбільше. Особливо враховуючи те, що ми потрапили в сонячну травневу погоду. Одразу порекомендуємо дуже атмосферний Baroque hostel – бюджетний, чистий, всередині дуже цікаво оформлений (у стилі Аліси в країні чудес), ще й речі на наступний день всього за 1 євро дозволили залишити у камері схову. Так, неблизько до центру, але ми кілька разів долали відстань від хостелу до опери ногами і далі до центру йшли пішки. Воно того варте!
Дуже рекомендуємо: прогулятися від Площі Героїв до набережної пішки. Така прогулянка у спокійному темпі триватиме хвилин 40, проте ти встигнеш роздивитися неймовірну архітектуру ХІХ століття, побувати біля пам’ятника “залізному занавісу” у вигляді металевих ланцюгів неподалік російського посольства. Далі, за оперою, радимо звернути направо, пройти пару кварталів і вийти до собору Святого Іштвана – це неперевершена окраса Будапешту. Потім шлях веде до парламенту і площі поряд із ним.
Прогулятися набережною, посидіти на траві біля колеса огляду в компанії студентів чи місцевих – ідеальне завершення вечора. Кілька годин однозначно треба приділити походу на Буду – у фортецю та купальні Сечені, чи не найвідоміші туристичні пам’ятки міста. Вхід на територію безкоштовний, а от за Національний музей чи собор в Буді доведеться заплатити. Радимо полазити сусідніми вуличками – на деяких ви знайдете атмосферні місця, а за музеєм знаходяться залишки римського форту! Спускайтесь іншою дорогою, аби побачити більше крутих місць.
Де їсти
Супермаркети там доволі недорогі, особливо йогурти та пудінги, які склали наш раціон харчування там. Десь в інтернеті ми знайшли місцеве кафе із традиційною їжею. На жаль, ані назви, ані адреси не знайти не можемо, але чітко пам’ятаємо дорогу: йдете далі за парламент у протилежний від центру бік і, дійшовши до дороги і мосту, переходите дорогу, повертаєте направо. Десь квартали за 4-5 по ліву сторону буде місцеве непримітне кафе із усім меню угорською, однак крутими цінами і порціями! Рекомендуємо взяти гуляш і овочі-гриль! На двох чек вийде 8-10 євро, проте порції будуть такі великі, що доїсти буде складно.
Це кінець. Спасибі, що дочитав до кінця. Дорога додому теж пройшла у автобусі. Але ті автобусні незручності забувають через пару годин, а емоції, враження, відчуття – залишаються на усе життя. Якщо ти досі сумніваєшся, що це для тебе, то у нас для тебе лише одна порада – спробуй. Ніколи не пізно перевернути своє життя і стати залежним від мандрівок!
Ще більше ідей шукайте на Телеграм-каналі travel-on.